Догляд за хворою кішкою
Здорова кішка - жива і доброзичлива, з яскравими блискучими очима і чистою лискучою шерсткою. Будь-яке відхилення від цієї норми означає, що з кішкою щось недобре. Це може бути травма. Кішки схильні потрапляти у всілякі халепи, і тільки їхня живучість, що увійшла в приказку, дає змогу їм оговтатися навіть після найнеймовірніших пригод. Однак для одужання кішки дуже важливу роль відіграє догляд. Хвора кішка легко втрачає волю до життя, і тоді людина повинна взяти на себе працю повернути їй здоров'я.
Вода для хворої кішки важливіша, ніж їжа; ні в якому разі не можна допускати зневоднення. Навіть якщо кішка не в змозі їсти або лакати, вона повинна отримувати воду через піпетку або вигнутий ріжок для вигодовування. Спробуйте опустити їй у горло шматочки сирого м'яса; але не боріться з нею, якщо вона чинить опір, - це послаблює її. Якщо кішка може нормально їсти і пити, дайте їй концентрований м'ясний бульйон, універсальний корм для хворих тварин, збите яйце, протертий суп або якусь іншу поживну їжу. У критичних ситуаціях ветеринар введе їй безпосередньо в кров'яне русло стерильний білковий гідролізат. Під час насильницького годування кішок їх доводиться знерухомлювати, загортаючи в рушник, і дотримуватися таких правил:
- Візьміть кішку, запропонований корм, маленьку ложечку і вологу ганчірку.
- Візьміть на вказівний палець трохи корму і намажте кішці на губи перед носом, можливо, вона рефлекторно злизуватиме його.
- Якщо кішка відмовляється злизувати корм, відкрийте їй рот, натиснувши з обох боків на щелепи, і проштовхніть шматочок корму на ложці або пальцем до кореня язика, після чого закрийте його.
- Закиньте їй голову й акуратно погладьте горло, щоб вона рефлекторно проковтнула корм.
- Закінчивши годувати, протріть вологою ганчірочкою морду кішки, приголубте і похваліть її.
Дотримуючись отриманих від ветеринара призначень, ви даватимете пігулки або капсули з ліками, пускатимете краплі в очі та вуха, надягатимете кішці "єлизаветинський" комір, накладатимете пов'язку, а також вимірюватимете і записуватимете температуру. Краще навчитися всіх цих речей заздалегідь.
Рідкі ліки зазвичай дають із пляшечки, через шприц або піпетку. Таблетку краще потовкти, ліки з капсули висипати, а потім порошок змішати з невеликим шматочком олії, сардинки або іншого продукту, який сильно пахне, і засунути їжу з "добавкою" глибше в рот - до кореня язика. Ви можете навіть купити в магазині спеціальне пристосування, яке дасть змогу ввести таблетки глибоко в котячий рот, захистивши від укусів ваші пальці. Ви просто відкриваєте однією рукою її рот, а іншою вставляєте "шприц" і рухаєте вперед штовхач.
Вимірювати у кішки температуру краще удвох. Один тримає кішку, інший вводить у пряму кишку термометр, попередньо змастивши його вазеліном.
Щоб закапати очні краплі, потрібно підняти кішці голову і міцно тримати її, щоб вона не смикалася. А ще краще загорнути кішку в банний рушник, щоб вона не заважала вашим маніпуляціям.
Буває, що кішка прикута до ліжка (наприклад, втратила рухливість через перелом), тоді перевертайте її з боку на бік, щоб не було пролежнів, і стежте, щоб підстилка була чистою від випорожнень. Час від часу перевіряйте кігті й обрізайте їх у міру відростання.
Іноді ветеринарний лікар рекомендує парову баню. Для цього найкраще посадити кішку в кошик, сплетений з дроту з пластиковою оболонкою, накрити його кришкою і поставити так, щоб пара, яка піднімається від гарячої ванни, йшла прямо на неї. Вдихання пари поліпшує стан носової порожнини в разі захворювань носоглотки. Слиз, що виділяється з носа, очей і рота, потрібно видаляти вологою ваткою. Не додавайте в парову баню спеціальних засобів для інгаляцій, не порадившись із лікарем.
Хвора кішка нерідко намагається втекти і сховатися, але ви не повинні дозволяти їй цього. Покладіть її в темному тихому куточку, зігрійте в разі потреби та час від часу підбадьорюйте ласкавою розмовою. Якщо хвороба заразна, ізолюйте тварину, а під час відвідування інших будинків, де є кішки, обов'язково міняйте взуття та одяг і мийте руки.
Коли хвороба піде на спад, дотримуйтеся суворої дієти, поки шлунок кішки, що одужує, не почне знову перетравлювати звичайну їжу. Оскільки хворі кішки, як правило, не можуть самі доглядати за шерстю, вони будуть вдячні господареві, якщо він знайде для цього час.
